шкіра (обличчя)

обличчя, колір, вираз обличчя СБ, СМ-СК; чырай солдурпогубити СБ, У; гӱль чырай рум'яне, усміхнене обличчя Б, Г; собаан чырайы заслінка СМ, СЛ; ӱчт'ийев собаан чырайы осун приймак мусить стати заслоною до печі СЛ; пор. чер (и) йе, чехре, чирайсыз.

обличчя, зовнішність, зовнішній вигляд НБЄ, У; биз экимиз бир бойда, бир дэ сумада ми обоє одного зросту, однакові й на обличчя У; пор. сыма, сына, див. бет-сума.

обличчя СК; йар, биз эт'имиз — бир бой да, бир дэ сыма да кохана, ми з тобою і поставою однакові, і на обличчя СК; пор. сума, сына.

обличчя, зовнішність, картина, зображення, образ, портрет, фотокартка О, СЛ,К, СГС, СК; сӱрет йаз- малювати портрет, картину О, К; йаз (ы) лы / йазылмыш сӱрет К / СК писане обличчя; пор. сурат, суретчи.

обличчя

обличчя

обличчя П, Б, Г, СЛ, СГ, СК; сурат йазулу з писаним обличчям СБ; сурат чыхар- фотографувати Г; пор. суретчи, сӱрет.

обличчя, образ, лик, іпостась О, Г; аллахтаалле ӱч сыфаттадыр господь бог існує в трьох іпостасях Г; пор. сӱфет, сыпат.

обличчя ВН; пор. сыпат, сыфат.

обличчя СБФ; пор. чехре, чирайсыз, чырай.

обличчя Г; пор. чер (и) йе, чирайсыз, чырай.

обличчя СБ.

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

1. n

1) обличчя, лице; фізіономія

2) морда, писок (тварини)

3) вираз обличчя

4) розм. гримаса

5) зовнішній вигляд

6) розм. зухвалість, нахабство

7) поверхня; зовнішній бік

8) лицьовий (правий) бік, лице (тканини тощо)

9) циферблат

10) вид спереду, фасад

11) геом. грань

12) фас (кристала)

13) тех. лобова поверхня, торець

14) тех. зріз, фаска

15) гірн. вибій, поверхня вибою

16) ширина (дошки)

17) телеб. екран (трубки)

18) тех. рівень (рідини)

19) плоский бойок (молота)

20) тех. передня грань (різця)

21) облицювання

2. v

1) стояти (сидіти) лицем до

2) дивитися прямо у вічі (в лице)

3) зустрічати сміливо; дивитися у вічі без страху

4) зустрічатися (стикатися) лицем до лиця

5) виходити, бути поверненим (у певний бік)

6) оздоблювати (сукню)

7) облицьовувати, обкладати (каменем тощо)

8) полірувати; обточувати

9) військ. скомандувати поворот

10) підфарбовувати (чай, вино)

11) спорт. зустрічатися (у змаганні)

* * *

1) обличчя, фізіономія; морда ( тварини)

2) вираз обличчя; гримаса

3) зовнішній вигляд

4) аспект, сторона ( питання)

5) нахабність, нахабство

6) поверхня; зовнішня сторона

7) поверхня (землі, води)

8) лицьова сторона (тканини, гральних карт, медалі); права сторона

9) циферблат

10) фасад

11) престиж; репутація; гідність

12) особистість, людина з іменем, знаменитість; cл. здоровань; aмep.; cл. білий ( у мові чорношкірих)

13) геом. грань; фас, грань ( кристала)

14) тex. ( лобова) поверхня, торець; зріз; фаска

15) вiйcьк. фас

16) гipн. вибій, площина вибою; лава

17) пoлiгp. очко ( літери); шрифт, малюнок шрифту; гарнітура шрифту

18) ширина ( дошки)

19) тб. екран ( трубки)

20) тex. рівень ( рідини)

21) тex. ( плоский) бойок ( молота)

22) тex. передня грань ( різця)

23) cпeц. облицювання

1) знаходитися обличчям до; бути зверненим до; дивитися в обличчя

2) зустрічати ( що-небудь) сміливо; дивитися в очі ( чому-небудь) без страху

3) зустрітися віч-на-віч ( з чим-небудь)

4) оздоблювати ( сукню)

5) облицьовувати

6) полірувати; обточувати

7) повертати лицем угору ( гральну карту)

8) вiйcьк. скомандувати поворот

9) підфарбовувати ( чай)

1. n

1) вираз обличчя

2) лице, обличчя

3) самовладання; спокій

4) моральна підтримка, заохочення, схвалення

2. v

1) заохочувати, морально підтримувати; ставитися співчутливо

2) схвалювати, дозволяти, санкціонувати

* * *

1) вираз обличчя, обличчя

2) самовладання, спокій

3) моральна підтримка, заохочення, схвалення

1) заохочувати, морально підтримувати

2) дозволяти або допускати; миритися ( з чим-небудь)

1. n

масаж обличчя; догляд за обличчям

2. adj

1) лицьовий; лицевий

2) поверхневий

3) косметичний

* * *

1) лицьовий; який стосується, відноситься до обличчя

2) поверхневий

3) косметичний

1. n бот.

верболіз, козяча верба

2. adj

блідий, жовтуватий (про колір обличчя)

3. v

1) надавати блідо-жовтого кольору (обличчю)

2) ставати блідо-жовтим, жовтіти (про обличчя)

* * *

1) жовтуватий, хворобливий, землистий ( про колір обличчя)

2) у гpaм.; знaч.; iм.; = sallowness

1. n

1) крутіння; скручування; сукання

2) вигин, згин; поворот

3) вузол; петля

4) кручена вірьовка; шнурок; кручена нитка; джгут

5) грубий сорт тютюну

6) кручений хліб

7) хвіст завитком (у свині тощо)

8) поворот убік; відхилення

9) місце повороту

10) перекручення, викривлення

11) вивих

12) особливість (характеру тощо)

13) обман

14) розм. змішаний напій

15) розм. добрий апетит

16) вульг. жінка

17) кручений м'яч (теніс)

18) твіст (танець)

19) тех. хід (витка)

2. v

1) крутити; сукати; скручувати, сплітати

2) сплітатися, переплітатися, скручуватися

3) витися, звиватися, згинатися

4) викручувати (руки); стискати; давити; ламати

5) пробиватися з труднощами; змінювати напрям

6) завдавати болю

7) викручувати (білизну)

8) кривити (обличчя)

9) перекручувати; спотворювати

10) обертати, крутити, повертати

11) обертатися, крутитися, повертатися

12) обвивати, обмотувати

13) вплітати

14) обдурювати

15) розм. їсти з апетитом, уминати

* * *

1) кручення; сукання; скручування

2) вигин, поворот; a twist in a road [in a stream]вигин дорогі [струмка]; вигин, кривизна

3) кручений мотузок; шнурок, палять; кручена нитка; вузол; скручування ( проволки в жилі кабелю); а горе full of twists мотузок з безліччю петель або вузлів; система нарізу (у каналі стовбура пістолета, знаряддя); a rifle with great twist рушниця з крутою нарізкою; скручений паперовий пакет, фунтик; грубый сорт табака ( отримуваний з скрученого сухого листя); витий хліб; a bread twist, a twist of bread вита булочка; цедра, що вичавлюється в напій

4) поворот убік; відхилення (перен.); the twist of a billiard bait відхилення більярдної кулі; a twist toward the new policy поворот до нової політики; несподіваний або химерний поворот; зигзаг

5) особливість

6) прийом; трюк, фокус

7) спотворення ( сенсу)

8) вивих

9) обман; a -in ones nature нещирість, нечесність; зіпсованість

10) твіст ( танець)

11) вовчий апетит

12) змішаний напій

13) вульгарна жінка, "спідниця"

14) cпopт. кручений м'яч; закручування м'яча

15) cпeц. торсіонна напруга; момент, що обертається

••

1) крутити, скручувати, викручувати

2) додавати скручуванням або згинанням певної форми; скручувати, згортати, згинати

3) спотворювати, кривити ( обличчя)

4) повертати

5) обертати, вертіти

6) обвивати; обмотувати

7) вплітати; a few wild flowers were twisted in her hair в її волосся були вплетені польові квіти

8) витися; згинатися; звиватися

9) танцювати твіст

10) обдурювати

11) їсти з апетитом

12) зв'язувати, сполучати

1) обличчя, лице; вираз обличчя

2) лицьовий бік; видима сторона (Місяця)

* * *

1) обличчя; вираз обличчя

2) зовнішній вигляд; вид; grіmy visage of a mіnіng town задимлене шахтарське містечко

3) видима сторона ( Місяця)

I. и Прояснивать Прояснить или Проясняться, -ясниваться, проясниться (о погоде и переносно) вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися, (яснеть) ясніти, проясніти, поясніти, яснішати, прояснішати, пояснішати, заяснюватися, заяснитися, (ведренеть) розгодинюватися, розгодинитися, вигодинюватися, вигодинитися, годитися, розгодитися, вигодитися, на годині стати, випогоджуватися, випогодитися, розхмарюватися, розхмаритися, (рассветать) розвиднятися и розвиднюватися, розвиднитися, розвидняти, розвидніти, видніти, повидніти, вивидніти, вивиднітися, виднішати, повиднішати. [Нехай виясниться, бо дуже нахмарило (Номис). Дивлюсь - на сході тьма, не проясняється, не дніє (Кониськ.). Дощу не буде, вже розгодинюється (Гр.). Почало було хмарити, а потім вигодинилось (Переясл.). Розхмарилось після дощу (Хор. п.). От вже надворі стало годиться (Прил. п.). На сході не ясніло (Грінч.). Їдьмо, вже розвидняється (Звин.). Ранок яснішав (Коцюб.). Проясниться сонечко, осяє, огріє (Черн.). Вияснилось бліде та понуре обличчя Грицькове (Г. Барв.). Його насуплене лице не розвиднювалось навіть тоді, як губи осміхались (Н.-Лев.). Розвиднялося у мене на душі (Кониськ.). Обличчя їй де-далі випогоджується (Л. Укр.). Навіть похмуре обличчя погонича иноді розхмарювалося і осміхалося (Крим.). Похмуре панове обличчя вигодинюється, ясніє (Васильч.). Моя потьмарена душа заясниться, на них дивлячись (Крим.). І коли тобі вивидниться, Україно?.. Коли? (Крим.). Коли ваш розум проясниться? (Кул.). Їй почало дещо прояснюватися в голові (Франко)]. -вает(ся), -няет(ся), безл. - яснить. [Відтіль мов яснить: може ще й погода буде (Хор. п.)]. На дворе прояснило, -яснилось - надворі вияснилось, вигодинилось, випогодилось. Прояснённый - вияснений, прояснений.

II. прояснить что виясняти и вияснювати, вияснити, проясняти и прояснювати, прояснити, роз'ясняти и роз'яснювати, роз'яснити, (освещать) висвітлювати, висвітлити що; срв. Выяснять, Раз'яснять. [Проясни чоло нахмурене (Котл.). І місяць, далекий, таємний край неба прояснював темний (Черн.). Мудрість у чоловіка роз'яснює лице його (Еккл.)]. Случай -нил это тёмное дело - випадок висвітлив (вияснив) цю темну справу. Прояснённый - вияснений, прояснений, роз'яснений, висвітлений. -ться - вияснятися и вияснюватися, вияснитися, прояснятися и прояснюватися, прояснитися; висвітлюватися, висвітлитися; бути виясненим, висвітленим. [На спільній нараді подекуди все те проясниться (Франко)].

* * *

несов.; сов. - проясн`ить

1) (делать ясным, отчетливым) проясни́ти и проя́снювати, проясни́ти

2) ( выяснять) ви́яснити и вия́снювати, ви́яснити, з'ясо́вувати, з'ясува́ти